Правило №1: переконайтеся, що ви розмовляєте однією мовою.
Терміни штибу «інтерліньяж», «негативний простір», «кернінг» і подібні здебільшого використовують джуни та навіть мідли, які вже набули впевненості у професії, але ще недостатньо впевнені у собі. Справжня майстерність — у тому, щоб розмовляти «дизайнерською» мовою з дизайнерами, але вміти й пояснити те саме «людською» експертам іншої галузі.
Що додати до презентації проєкту, щоб це не змарнувало всі зусилля дизайнера?
Розглянемо три варіанти:
- особиста презентація виконавця замовникові;
- ознайомлення з проєктом без участі виконавця;
- презентація регулярного контенту (не нового проєкту).
Що має містити презентація, яку дизайнер робить особисто?
- Мудборд / дизайн-дослідження / зріз щодо конкурентного або інформаційного поля. 1–2 слайди (6–8 зображень або об'єктів на кожному). Всі деталі, спостереження й пояснення слід висловити особисто під час презентації.
- Текстове обґрунтування ідеї проєкту. Це короткий опис на одному слайді (50–100 слів). Якщо не можете лаконічно описати, які сенси закладено в роботу, то, найімовірніше, ідея ще не сформувалася.
- Палітри, шрифти (всі стилі). Тут дизайнерам пояснювати не потрібно. Начерки або деталі — додавайте їх до презентації проєкту обережно. Не показуйте зовсім сирі варіанти, доцільніше — вже пропрацьовані скетчі.
- Готові роботи. Великого розміру, і бажано — на мокапах. Якщо замовник одразу ж побачить, як буде реалізовано проєкт, це додасть вам плюсів і попередить двозначне тлумачення.
Щодо презентації, яку ви надсилаєте електронною поштою без особистого контакту, то важливо, щоб вона містила те саме, але дещо в іншому форматі.
- Той самий мудборд, але кожен віжуал слід супроводжувати текстовим коментарем. Покажіть 1–2 зображення на слайді — великі та привабливі. Краще уникати нумерації коментарів і зображень, щоб не було потреби порівнювати, шукати відповідність між картинкою й текстом.
- Текстове обґрунтування ідеї. 1–3 слайди, не більше 100 слів на кожному (а краще — менше).
- Палітри / кольори / начерки / мокапи. При цьому всі файли — мінімального обсягу з максимально допустимою якістю. Надсилаючи електронною поштою, обирайте файл формату .pdf розміром від 1 до 10 Мб. Або використовуйте Google Презентації.
Якщо це не перше знайомство, а рутинне завдання, структура презентації матиме інший вигляд:
- готові роботи (великі й на мокапах);
- клікабельний лінк, що веде на файлообмінник з вихідними файлами.
Здебільшого така презентація не потребує додаткових зусиль / ресурсів ні від виконавця, ні від замовника, але створює ефект перевищення очікувань і виділяє серед інших підрядників. Своєрідний маячок, що дизайнер подбав про те, щоб його роботу сприйняли й оцінили належно. Це вищий пілотаж, і доступний він лише тим підрядникам, які працюють систематично й організовано, а не палають у дедлайнах.
Тож ми розібралися з тим, що містять хороші презентації. А тепер пробіжимося чеклистом поганих!
Найменш ефективна презентація:
- виконана в не адаптованому до сучасних моніторів і проєкторів форматі: 4х5, A4;
- оформлена на стандартному шаблоні;
- містить понад три шрифти, а їхній розмір від слайда до слайда змінюється;
- передбачає елементи фірмового стилю автора (логотип, підпис, знак, фото), які не вписуються в естетику проєкту;
- переповнена помилками: від орфографічних до технічних;
- не містить імені й контактів виконавця;
- виконана в кольорах, на які болісно дивитися.
Крім того, у найгіршій серед поганих презентацій:
- дрібний текст на слайді займає понад 50%;
- фото на слайді — менше 50% простору;
- фотографії в мудборді пронумеровані, тож потрібно шукати у тексті номери і відповідність, щоб зрозуміти, що хотів сказати автор;
- в обґрунтуванні творчої ідеї зазначено, які позитивні елементи ми позичили в конкурентів і з'єднали у своїй пропозиції;
- все складається з готових макетів, без пояснення та демонстрації їхнього втілення;
- формулювання пронизані канцелярською лексикою («нами зроблено», «було розроблено»);
- об'єкти не вирівняні за сіткою.
Щоб бути зрозумілішим, дизайнеру слід детально описати, супроводжуючи візуальними матеріалами, як саме створений продукт допоможе замовникові.
«Це красиво!» / «Це стильно!» / «Це ж Баухаус!» / «Я ж малював всю ніч!» — не є аргументами.
Ось аргументи.
- «Відбудує від конкурентів».
- «Створить впізнаваний образ».
- «Залучить нову аудиторію».
- «Виділить ключові переваги товару».
- «Пояснить функціональність».
Якщо дизайнер зараз лише знайомиться з клієнтом або агенцією, всі хотітимуть побачити його портфоліо. Тож воно має вражати! Погляньте на своє портфоліо критично. Нагадує архів або добірку начерків? Оновлюйте, структуруйте і постійно підтримуйте його у найбільш конкурентному вигляді.
Порада від ньюбіза
Підготуйте декілька версій портфоліо для тематичних запитів: B2B, FMCG, забудовників, IT, б’юті-сфери тощо.
Дар'я Морська, New Business Director агенції SASQUATCH DIGITAL
Чого не має бути в портфоліо?
- Багатьом замовникам не подобаються водяні знаки фотостоків на віжуалах у портфоліо.
- Не варто додавати в портфоліо у професійних соцмережах прості або базові форми.
- Заберіть із професійних профілів всі роботи, дизайн яких застарів або де ви тільки підібрали простий фон до чийогось готового логотипа.
- Роботи, які клієнт може завантажити з безкоштовних стоків, також не тримайте у профілі (патерни, наприклад).
- Для того щоб презентувати себе як професіонала, варто враховувати, що замовник із ймовірністю 99% перегляне не лише Behance, а й особисті профілі в соціальних мережах. Вони показують дизайнера як особистість, з якою потрібно буде працювати.
Що насторожить потенційного замовника/ працедавця:
- відсутність профілю в соцмережах;
- неактивність протягом тривалого часу (понад 6 місяців);
- відсутність аватарки / обкладинки;
- закритий акаунт / зайва відвертість;
- непрофільний досвід роботи;
- агресивність, кримінал і контент 18+;
- ультрапогляди (незалежно від теми).
Sasquatch Digital бажає дизайнерам і клієнтам взаєморозуміння й мінімуму правок!
